МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Проспект Перемоги, 10, м. Київ,  01135, Україна

https://mon.gov.ua/ua    [email protected] 

✅ http://mon-covid19.info

Інфоресурс містить ключову інформацію про зміни в роботі дитячих садків, шкіл, закладів ПТО, університетів та коледжів. Зокрема, тут розміщено актуальну інформацію про завершення навчального року в школах, цьогорічне ЗНО та вступну кампанію.

Сайт також містить корисну інформацію для педагогів – щодо режиму роботи, зарплат, відпустки, атестації, заповнення класних журналів, інструментів для дистанційного навчання тощо. На інфоресурсі також зібрано контакти установ і служб, які стануть у нагоді, якщо потрібно буде уточнити інформацію.

1. Номери гарячих ліній  
2. Відповідальність батьків за своїх дітей
3. Стаття "Як покращити успішність дитину в школі"
4. Стаття "Запитання про школу, які варто поставити дитині"
5. Стаття "Поради батькам у вихованні підлітка"
6. Стаття "Важливі життєві уроки для вашої дитини"
7. Статья "Полезные советы родителям школьников"
8. Стаття "Найважливіші виховні навички батьків"
9. Стаття "Хороша поведінка - це не диво, а навичка"

Номери гарячих ліній

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку"

Лист МОН України від 07.07.2021 № 1/9-347/26-04/19995/2-21 «Щодо окремих питань організації харчування у 2021-2022 роках у закладах дошкільної, загальної середньої освіти». https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-okremih-pitan-organizaciyi-harchuvannya-u-2021-2022-rokah-u-zakladah-doshkilnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti

Рішення Краматорської міської ради від 30.12.2021 року № 1605 

https://drive.google.com/file/d/1uwNI4X98JX2Psh_KAWfbpOtuguwNEumc/view?usp=sharing

Перспективне чотиритижневе меню з 17 січня 2022 року

https://drive.google.com/file/d/1z2Ni_qvyxewhYsrj-s4nkGte3G4vn94G/view?usp=sharing

Фото страв тижня

https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1lfA6l72KHhKNdK8Q1rjTpKHMjqCgR7qr

Відповідальність батьків за своїх дітей

обов’язки щодо

захисту цивільних прав та інтересів дитини;

створення належних умов для всебічного гармонійного розвитку дитини;

соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності дитини, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності;

піклування про здоров'я, фізичний, психічний та моральний розвиток дитини, підготовки її до праці;

забезпечення здобуття дитиною освіти, стеження за її навчанням і розвитком у навчальному закладі, підтримування зв'язків з учителями;

розвитку здібностей дитини, у тому числі залучення її до занять у позашкільних навчальних закладах;

недопущення

усіх форм фізичного і психічного насильства стосовно дитини, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання;

            втягнення дитини у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;

залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.

залучення дитини до найгірших форм дитячої праці, участі у важких роботах і роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах та до праці понад встановлений законодавством скорочений робочий час.

відповідальність

за ст.173², 180, 184 кодексу України про адміністративні правопорушення;

за ст.137, 149, 150, 150-1, 151,155, 156, 166, 167,181, 304 Кримінального кодексу України

Як покращити успішність дитини у школі

Успішність вашої дитини падає з року в рік або вона отримує лише середні оцінки, хоча, на вашу думку, могла би претендувати на вищий бал? Знаючи її здібності, ви впевнені, що вона може бути більш успішною у школі. І це не дає вам спокою, адже ви розумієте, як важливо добре вчитися зараз, щоби потім вступити в університет або просто гідно закінчити школу. Ви переживаєте, сваритесь і дорікаєте їй за лінь, відсутність мотивації й безвідповідальність. Ви просто не розумієте, чому дитині настільки нецікаво вчитись, і придумуєте різні способи додаткової мотивації. Але найчастіше ситуація не покращується, а стає лише гірше.

Нам, батькам, складно не турбуватися про академічні успіхи наших дітей, тому що ми знаємо, як це важливо для їх майбутнього. З нашої точки зору, той факт, що дитина цінує друзів або електронні гаджети більше, ніж навчання, просто абсурд. Правда полягає в тому, що більшість дітей насправді мотивовані, хоч і не тим, чим, на наш погляд, повинні. Спробуйте подивитись на це з іншого боку: коли справа доходить до чогось захоплюючого, такого як відеоігри, музика, соціальні мережі чи вибір крутих джинсів, дитина демонструє високу мотивацію й повну відсутність будь-якої ліні. Тут є один нюанс: якщо ви тиснете на дитину, щоб її мотивувати, ситуація зазвичай тільки погіршується.

Зрозумійте: діти повинні самі усвідомити цінність праці. Подумайте про це з точки зору власного життєвого досвіду. Ви прекрасно знаєте, що харчуватися треба правильно, але не завжди дотримуєтеся здорового харчування! Ваша дитина повинна сама усвідомити важливість академічних успіхів. Звісно, є й об'єктивні чинники, які можуть перешкодити отриманню хороших оцінок (наприклад, розумові або фізичні недуги, нездатність до навчання чи поведінкові розлади, сімейні проблеми та зловживання деякими шкідливими речовинами). Їх теж треба враховувати.

Є люди, в яких зосередились усі компоненти успіху – мотивація, відповідні навички, уміння досягати результату й отримувати максимальну користь. Але для більшості з нас шлях до мотивації й успіху значно звивистіше і тернистіше. Якщо подумати, не кожна дитина звертається по допомогу до вчителів, вчасно робить домашні завдання, щовечора повторює пройдений матеріал і відкладає вбік усе, що її відволікає від навчання. Тому що так діють діти, в яких більш розвинена передня частина мозку і яким, відповідно, притаманні так звані хороші виконавчі функції, саме вони відіграють значну роль у шкільних досягненнях.

Виконавчі функції головного мозку допомагають регулювати емоції, сприяють концентрації уваги, наполегливості та гнучкості. У багатьох дітей ці функції розвиваються пізніше – лише в підлітковому віці. І, звісно, батькам дуже важко бачити, як їх дитина протягом довгого часу відстає в успішності. У це важко повірити, але такі діти не ледачі, не безвідповідальні й не відчувають відсутності мотивації. Якщо ви не згодні або не вірите в це, то, ясна річ, будете дратуватися, засмучуватись і гніватись у відповідь на гадану лінь дитини, що, у свою чергу, сприятиме її опору й боротьбі з вами. Далі пропонуються поради, які допоможуть вам уникнути подібного негативу.

Зберігайте з дитиною відкриті, товариські й позитивні взаємини. Завжди залишайтесь на боці дитини, не займайте позицію по той бік барикад. Це дозволить зберегти ваш авторитет і вплив, що є найважливішим інструментом виховання. Покарання, моралізаторство, погрози й маніпулювання приведуть у нікуди, зруйнують ваші взаємини й мотивацію дитини. Звісно, ваша фрустрація, почуття тривоги та страху нормальні і зрозумілі. Але реагувати на поведінку дітей подібним чином абсолютно неефективно. Пам'ятайте: ваша дитина поводиться так зовсім не для того, щоби зробити ваше життя нещасним, або тому, що вона нікчемна нероба. Наступного разу, коли ви відчуєте, що починаєте гніватися, спробуйте сказати собі: «Моя дитина просто ще не прийшла до цього». Пам'ятайте: ваше завдання – допомогти їй навчитись бути відповідальною. Якщо ви негативно налаштовані й перетворюєте це на моральну проблему, ваша дитина буде грубити вам, не намагаючись замислитись над суттю проблеми.

Введіть правило «коли». Один з уроків життя свідчить: ми отримуємо задоволення тоді, коли робота завершена. Якщо ви тренуєтеся забивати гол, то в результаті набираєте більше балів, і команда виграє. За роботу теж платять після її виконання. Тому почніть казати наступним чином: «Коли закінчиш заняття, можеш піти в гості до Дмитрика». Або: «Коли зробиш домашнє завдання, можемо разом подивитись той фільм, про який ти згадував». Введіть це правило й дотримуйтесь його. Якщо ваша дитина ще не здатна самостійно планувати й ініціювати, наполегливо дотримуйтеся цього правила. Тим самим ви допоможете їй навчитись робити те, що її власний мозок поки що не може забезпечити, – навчите її структурувати час.

Долучайтесь до навчального процесу. Якщо ваша дитина погано вчиться і її успішність падає, вам доведеться долучитись до навчального процесу. Вам необхідно підключитися превентивно й допомогти їй створити оптимальну структуру занять, яку сама дитина створити ще не може. Ця структура передбачає продуманий розклад із зазначенням часу, відведеного для занять, і часу на відпочинок. Вам доведеться простежити за його дотриманням. Наприклад, вимикайте комп'ютер і кажіть: «Жодних відеоігор або телевізора, доки не виконаєш домашнє завдання». Також треба буде подумати й вирішити, яку кількість часу дитина повинна присвятити навчанню. Протягом цього часу не допускайте використання електронних пристроїв (телефон, планшет і т. п.), оскільки ніщо не повинно відволікати увагу дитини. Ви можете ввести таке правило: навіть якщо дитина виконала всю домашню роботу, а навчальний час не пройшов, вона повинна продовжувати вчитись. Нехай повторює, читає або перевіряє помилки. Введіть правило «Півтори години тиші» – без електронних пристроїв, лише навчання. Деякі діти краще вчаться, слухаючи музику, але під час навчання будь-які інші електронні пристрої необхідно вимкнути. Ці правила не повинні нагадувати покарання, вони покликані допомогти дитині виробити ефективний робочий режим і зосередитись на шкільних предметах.

Запитуйте вчителя. Якщо оцінки та працездатність вашої дитини не на висоті, ви можете разом з її вчителями розробити план порятунку ситуації. Наприклад, учитель може перевіряти, чи забрала дитина все необхідне зі школи, а ви перевіряйте, чи добре вона зібрала портфель до школи. Як тільки ви побачите, що дитина почала краще розпоряджатись і керувати своїм часом, виконувати домашні завдання, повторювати матеріал перед контрольними роботами, це буде сигналом про те, що вам час трохи відступити.

Визначте місце для занять. Можливо, вам треба буде посидіти біля дитини, доки вона робить домашню роботу або, принаймні, перебувати поруч з нею, щоб у потрібний момент допомогти їй. Може, дитині знадобиться тихе місце для занять, подалі від галасливих братиків і сестричок. А може, навпаки, дитина буде краще займатись у спільній кімнаті з усіма членами сім'ї. Допоможіть їй перевірити це на практиці. Але як тільки ви визначите, яке місце для занять буде кращим, нехай дитина знаходиться саме там. Не треба виконувати домашню роботу замість дитини. Ваша допомога може полягати в тому, щоби перевірити виконане завдання й розпитати дитину, як вона засвоїла той чи інший матеріал.

Розділяйте великі завдання на дрібні частини. Разом з дитиною подумайте й вирішіть: можливо, буде краще, якщо ви розділите завдання на невеликі частини, і вона буде виконувати їх щодня. Для запису щоденних завдань можна використовувати великий настінний календар або білу дошку. Ви можете також залучити допомогу вчителя або найняти репетитора.

Будьте добрими, але непохитними. Робіть усе можливе, щоби бути добрим, корисним, послідовним батьком, і непохитно чиніть опір спокусі покарань, надмірного втручання й контролю. Після кожної негативної взаємодії з дитиною спробуйте створити десять позитивних. Постарайтеся зробити акцент на підтримці й заохоченні дитини замість неспокою та претензій. Коли ви починаєте рефлексувати й думати, що академічна успішність вашої дитини є відображенням вас самих або якості вашого виховання, і що саме ви й тільки ви несете відповідальність за його результат, то, як наслідок, опиняєтесь на місці дитини, а не на своєму, батьківському місці. А це шкідливо й неефективно.

Відсутність мотивації чи тривожність? Іноді відсутність мотивації (або те, що виглядає як безвідповідальність) насправді може бути тривогою дитини чи соромом за неуспішність у предметах, або невиконання домашнього завдання. Більшість людей тривожаться із приводу виконання якихось справ та уникають їх, як чуми. Іноді діти просто не можуть цього пояснити, бо не завжди усвідомлюють свої хвилювання, тривоги, страхи й занепокоєння. Ось типовий випадок. Припустимо, дитина каже вам, що сьогодні їй не задали жодної домашньої роботи, хоча це не так. Брехня змушує вас турбуватись. І якщо ви реагуєте криком і критикою, ваша дитина під впливом тривожних емоцій ще більше дистанціюється і від вас, і від домашньої роботи. Незначний прояв тривоги здатний мотивувати людину, але занадто сильний її прояв блокує здатність дитини думати, а також ту частину мозку, яка відповідає за мотивацію. Тримайте свої емоції під контролем, пам'ятайте про те, що тривога (страх) дитини – це не лінь. Ваша мета як батька полягає в тому, щоби стримувати свої емоції і правильно реагувати на хвилювання дитини.

Іноді почуття сорому, неповноцінності або тривоги, яке відчуває ваша дитина, може хибно тлумачитись вами, і ви можете прийняти його за негативне ставлення до навчання, відсутність мотивації та безвідповідальність. Ігнорування таких емоційних реакцій дитини може призвести до її протидії, замкнутості, відмови або демонстративної непокори. Пам'ятайте: те, що відбувається зараз, може виглядати зовсім по-іншому, коли ваша дитина подорослішає. А поки що в позитивній формі допоможіть їй оптимально структурувати навчальний процес. І, розуміючи всю картину того, що відбувається, заспокойтеся самі.

Навчіть дитину знайти баланс інтересів. Не забувайте тримати в голові загальну картину того, що відбувається. Замість того щоби гніватися з приводу оцінок вашої дитини, допоможіть їй знайти життєвий баланс між дружніми відносинами, навчанням, волонтерською роботою й сімейними заходами. Візьміть участь у шкільних справах дитини, проявіть інтерес до шкільних проектів.

Не проектуйте майбутнє. Коли ми бачимо, що наша дитина нічим не цікавиться в житті, легко почати проектувати таку поведінку на майбутнє. Якщо в неї немає жодних інтересів, крім відеоігор і друзів, ми думаємо, що вона ніколи не досягне успіху й навіть навряд чи зможе самостійно функціонувати в суспільстві. Це нарощує наше занепокоєння і страх. Але правда полягає в тому, що ми не можемо передбачити майбутнє. Якщо ви акцентуєте свою увагу на негативі, це лише посилює напругу у відносинах між вами й дитиною. Краще зосередьтесь на її позитивних рисах і допоможіть дитині розвивати їх. Вона товариська, завжди поспішає на допомогу або любить тварин? Зосередьтесь на тих якостях, які виховують розвинену, успішну людину, а не тільки на шкільних оцінках. Допоможіть дитині розвиватися соціально, творчо, емоційно.

Коли дитина відстає в навчанні, батьки настільки турбуються, що найчастіше за все це призводить до постійних сварок, але успішність так і не покращується. Якщо ви як батько заспокоїтесь і зрозумієте, що причина слабкої успішності не тільки в поганому ставленні до навчання й відсутності мотивації, а ще й у тому, що ви не можете примусити дитину бути вмотивованою, то станете краще до неї ставитись і допомагати дитині, коли вона цього потребуватиме. Пам'ятайте: ваша мета – зупинити розвиток негативної реакції й вирішити проблему.

Запитання про школу, які варто поставити дитині

Бути батьками нелегко. Як тільки ви думаєте, що ось зараз повинно стати легше, життя підносить чергову несподіванку! Здавалось би, похід дитини у школу повинен полегшити вам життя, але чи так відбувається насправді?

Коли ви довіряєте благополуччя дитини іншій людині, це може супроводжуватися тривогами і страхами за малюка. Так, учителі знають свою роботу, але вони не знають вашої дитини! Проте рано чи пізно ви повинні спрямувати її на шлях до знань і відкриттів.

Той факт, що ваша дитина ходить у школу, не означає, що ви можете відпочити! Зовсім ні! Тепер починається справжня битва. Прийшов час стежити за тим, що вона вчить у школі, тримати в полі зору все, що з нею відбувається, щоб заздалегідь запобігати можливим знущанням і жорстокому ставленню до неї.

На жаль, для отримання відповідної інформації ви не можете щодня відвідувати школу. Ви також не можете обтяжувати вчителів нескінченними проханнями про зворотний зв'язок. Ще гірше, якщо ваша дитина буде відмовлятись від співпраці з вами!

Спитайте її про школу, і у відповідь ви, швидше за все, отримаєте кам'яне мовчання або байдуже знизування плечима. Що робити матері в такій ситуації? Може, настав час пограти в детектива? Так, змусити дитину розповідати про школу може виявитись дуже складним завданням, але ви повинні виграти цю битву! Усе, що вам потрібно, це правильні запитання! Озбройтесь ними, і перемога буде за вами.

Далі наводяться десять запитань про школу, відповіді на які ви отримаєте найімовірніше!

1. «Що було найважчим сьогодні?». Ось просте запитання про школу, яке, безумовно, змусить дитину замислитись. Відповідь на нього допоможе вам визначити, що дається вашій дитині найважче.

2. «У чому найбільша відмінність цього класу від попереднього?». Перехід у наступний клас або нову школу може викликати стрес як у вас, так і у вашої дитини. Але всього лише одне просте запитання може допомогти їй проаналізувати всі плюси й мінуси минулого та поточного навчального року.

3. «З ким ти сидиш поруч у їдальні?». Хочете знати, з ким ваша дитина товаришує у школі? Це запитання навідне! Дуже важливо знати друзів дитини, щоби переконатися, що її оточує хороше товариство. Пам'ятайте: тиск однолітків може стати причиною багатьох неприємностей!

4. «Що тобі подобається в учителя найбільше?». Якщо ви спитаєте дитину, чи подобається їй учитель, ви навряд чи почуєте відповідь. Підійшовши до теми, яка вас цікавить, за допомогою цього запропонованого запитання ви швидше отримаєте уявлення про вчителя вашої дитини.

5. «Ти вважаєш предмет легким чи складним?». Усі діти мають сильні і слабкі сторони. Якщо ви хочете більше дізнатися про пізнавальні інтереси та здібності своєї дитини, відповідь на це запитання дасть вам відповідне уявлення.

6. «Якби ти міг змінити одну подію, що відбулася сьогодні у школі, що б це було?». Ось ще одне пряме запитання, яке, безсумнівно, буде сприяти продовженню бесіди й дасть вам уявлення про проблеми вашої дитини у школі.

7. «Яке найпопулярніше місце у школі? Ти там часто буваєш?». Їдальня, вбиральня, спортивний майданчик – відповідь дасть вам уявлення про те, чим зайнята ваша дитина у школі у вільний час. Відповідь на це запитання також поінформує вас про оточення вашої дитини.

8. «Ти вважаєш шкільні правила справедливими?». Діти терпіти не можуть правила. І коли вони готові збунтуватись, дуже важливо переспрямувати їхню енергію у творче русло. Але загальної лекції типу «дотримуйся правил» недостатньо! З'ясуйте, що конкретно не влаштовує дитину у правилах, і поясніть їй, чому так важливо їх дотримуватись.

9. «Чим ви сьогодні займались на фізкультурі/малюванні/уроці музики?». Позакласні заходи для дітей важливі. Але якщо ви вважаєте, що ваша дитина повинна грати у футбол, це не означає, що футбол їй дійсно подобається. За допомогою цього запитання ви зможете більше дізнатися про реальні інтереси своєї дитини.

10. «Якби ти міг видалити на певний час одного учня свого класу, хто б це був?».Знущання можуть бути руйнівними для емоційного стану дитини. Щоби переконатися, що ваша дитина не стала жертвою психологічного або фізичного насильства (булінгу), з'ясуйте, хто їй не подобається у класі й чому.

Відповіді на ці запитання дадуть вам загальне уявлення про те, як ваша дитина проводить час у школі. Очевидно, не варто на цьому зупинятись. Але якщо ви зможете домогтися відповідей на ці запитання, то ви здатні на багато що, а значить, можете почати копати глибше.

Навіть якщо ваша дитина відмовляється відповідати, продовжуйте питати. Просто трохи змініть формулювання запитання.

Поради батькам у вихованні підлітка

Виховання підлітка – дуже складне завдання. У цьому віці діти, з одного боку, вже перестали бути залежними від вас малюками, а з іншого – ще не перетворились на дорослих молодих людей. Ця перехідна фаза приносить проблеми як батькам, так і самим підліткам. Проте за допомогою терпіння й корисних порад, викладених нижче, ви зможете успішно подолати цей період життя дитини й перетворити вашого підлітка на впевнену молоду людину.

Далі наводяться десять корисних порад, які допоможуть вам зміцнити й оздоровити ваші стосунки з підлітком.

Будьте не батьком, а другом

Час балувати дитину минув! Будьте більше другом, ніж батьком. На цьому етапі дуже важливо, щоб ваша дитина усвідомила, що ви любите її та дбаєте про неї. Замість того щоб виносити догани за помилки, продемонструйте підлітку, що ви розумієте ситуацію й завжди готові його підтримати. Це одна з найкращих порад про виховання підлітків, яку вам варто прийняти.

Поважайте особистий простір підлітка

Секрети складають більшу частину життя підлітка. Як батьку вам необхідно знати всі таємниці життя вашої дитини, але іноді їй необхідно надавати особистий простір та уникати втручання в її світ. Нехай ваша дитина приходить до вас тоді, коли він/вона дійсно потребує цього.

Підготуйте себе до особливостей підліткового періоду

Підліток – це вже не дитина, тому треба певною мірою готувати себе до його виховання. Читайте книги або пригадуйте свої підліткові роки й те, як ви справлялися зі змінами у вашому житті. Чим більше ви дізнаєтесь, вивчите й проявите емпатії, тим краще зможете зрозуміти вашого підлітка та його проблеми.

Дисциплінуйте, а не карайте

Коли ви намагаєтесь установити певні стандарти поведінки підлітка, не будьте нав'язливими. Обговоріть з дитиною дисциплінарні моменти й візьміть до уваги її думку. Поясніть, чому необхідно встановити правила дисципліни та яку користь вони принесуть їй. Дуже важливо дати підлітку можливість висловити свою точку зору перед установленням будь-яких дисциплінарних правил.

Прищеплюйте почуття відповідальності

У деяких культурах підліток уважається вже дорослим. Це сприятливий час, щоби зміцнити його почуття відповідальності. Спробуйте покласти на нього більше домашніх обов'язків, а також надайте йому можливість самому справлятися з ними. Це повинно вселити в підлітка почуття відповідальності та впевненості в собі.

Знайдіть час для систематичного довірливого спілкування з підлітком

Підлітки, як відомо, народ украй нетовариський, тому батьки просто зобов'язані забезпечити систематичне спілкування з дитиною. Незалежно від напруженого робочого графіка й ділового способу життя, батьки повинні знаходити час вільно спілкуватися зі своїми дітьми і співпереживати їх життєві перипетії. Це може бути будь-який час: під час сніданку, удень або в кінці дня за вечерею.

Дійте превентивно, з урахуванням прогнозу розвитку подій

Шукайте відповідний час, щоби порозмовляти з вашою дитиною про важливі для неї запитання, які вона часто не у змозі поставити, або просто соромиться зробити це. Це може бути тактовна розмова про музичні переваги або серйозне обговорення таких тем, як період статевого дозрівання чи інтимне життя. Намагайтеся чітко відповідати на запитання підлітка, не намагайтесь ухилитись або давати завуальовані відповіді.

Будьте свідомими й обережними

Необхідно надати підлітку особистий простір, але в той же час важливо взяти за правило дізнаватись (непомітно дізнаватися) про ті місця, які він відвідує, і про його компанію. Це не означає, що ви повинні шпигувати за своїм підлітком і підслуховувати його розмови. Ви повинні бути відкритим до спілкування, щоб дитина не боялася звертатись до вас.

Будьте милосердними і співчутливими

Перед тим як суворо відчитати підлітка, постарайтесь поставити себе на його місце. Будьте розсудливими, дотримуйтеся правил і дисципліни. Важливо бути привітним, терплячим і здатним зрозуміти. Намагаючись дисциплінувати підлітка, ніколи не застосовуйте силу й не завдавайте фізичну шкоду його здоров'ю. Дослідження довели, що озлоблені та скривджені підлітки зазвичай виростають неповноцінними й навіть жорстокими дорослими.

Будьте гідні наслідування

Навіть у підлітковому віці діти наслідують батьків просто тому, що батьки – це єдина константа в їх мінливому світі. Якщо існує невідповідність між тим, що ви кажете, й тим, що ви робите, підліток легко визначить фальш. Тому завжди намагайтесь бути прикладом для наслідування – тим, кого підліток з радістю копіює.

Виховання підлітка вимагає більше турботи, ніж будь-який інший період виховання. Хто завгодно може надати підлітку їжу й дах, але тільки турботливі батьки, які розуміють і підтримують, здатні вказати йому правильний шлях. Тому будьте максимально обережними та дбайливими при вихованні підлітка, дуже скоро він стане дорослим, і у вас почнуться кращі часи!

Важливі життєві уроки для вашої дитини

Є багато уроків, які б ви хотіли дати своїй дитині. Як батько ви, безумовно, бажаєте, щоб ваш малюк виріс люблячою, доброю, щасливою й успішною людиною. Ви також хочете, щоб він любив і любили його. Діти швидко вчаться, і вам треба лише спрямовувати їх на правильний шлях. Давайте розповімо їм про важливі життєві орієнтири.

Правильні життєві навички не тільки роблять дітей сильними, а й готують до зустрічі з нашим величезним світом. Є багато важливих життєвих уроків, які можна викласти своїм дітям, але в цій статті ми детально обговоримо вісім з них.

Усі заслуговують любові й поваги. Вам необхідно дозволити дитині вільно висловлювати свої емоції. Огорніть її любов'ю й повагою та спонукайте до того, щоб ті ж прекрасні почуття вона проявляла й у ставленні до вас. Пам'ятайте, що, перш ніж діти покинуть свій дім і вийдуть у світ, батьки є для них головним зразком для наслідування. Свідомо чи ні, але ваша дитина вважає вас найкращим прикладом. Те, як ви поводитесь і чого очікуєте від дитини, впливає на її поведінку в майбутньому.

Труднощі роблять нас сильніше. Допоможіть дитині зрозуміти й засвоїти, що труднощі лише загартовують її та вдосконалюють. Наприклад, не поспішайте допомагати, коли малюк не може намалювати що-небудь. Дозвольте йому вирішити проблему самому, це допоможе дитині розвинути власні навички. Ви ж можете надати йому інструменти, необхідні для виконання завдання. І тоді в майбутньому дитина зможе оперувати позитивними особистісними якостями.

Ми такі, як самі думаємо про себе. У присутності дітей не висловлюйтеся про себе негативно. Не кажіть, яким «ледачим» чи «дурним» ви іноді буваєте. Ваш малюк може почати копіювати вас і про себе самого теж думати в негативному ключі. Ставте перед собою обдумані цілі й розповідайте та показуйте дитині, яким чином ви прагнете до їх реалізації та досягаєте наміченого. Так їй буде легше зрозуміти вас.

Усі ми люди і всі ми робимо помилки. Навчіть дитину того, що в усіх бувають складні дні й моменти і всі можуть помилятись. Іноді нас збивають з пантелику поставлені завдання чи проблеми або ми просто розходимось у думках. Це треба розуміти та враховувати.

Важливо бути доброзичливими, навчитись вибачати. Навчіть вашу дитину відгукуватись і допомагати іншим людям, можливо, їм знадобиться її підтримка, щоби впоратися з допущеною помилкою чи певною проблемою. Вашій дитині дуже важливо мати можливість спостерігати ваші здорові взаємини із друзями. Покажіть їй, наприклад, як у тяжку хвилину можна попросити у друзів емоційної підтримки і наскільки ви самі уважні до емоцій та проблем людей, які вас оточують.

Докладені зусилля завжди дають свої плоди (праця необхідна). Життя – це не завжди веселощі, і на кожному кроці нас підстерігають труднощі, які необхідно старанно долати. Розкажіть дитині про те, що у вашому житті є багато завдань, які ви виконуєте не тому, що вам це подобається, а тому, що ви очікуєте користі від їх виконання в довгостроковій перспективі. Укажіть дитині приклади тих робіт, які вам не подобаються, але ви виконуєте їх для того, щоб життя стало краще. Важливо, щоб дитина зрозуміла цінність вкладеної праці.

Учитися завжди корисно, і не варто зупинятись у цьому. Ми не припиняємо вчитись навіть у літньому віці, адже життя – це невичерпне джерело пізнання. Дуже багато чого ми вчимось на власному досвіді, і знання, отримані таким чином, залишаються з нами довгі роки. Ви самі повинні весь час чогось учитись і проявляти допитливість, а також не залишати без уваги інтереси вашої дитини, щоб допомагати їй вивчати щось нове.

Важливо бути вдячним. Заохочуйте дитину казати «дякую» завжди, коли інші люди проявляють добре ставлення до неї або її сім'ї. Нехай дитина робить свій внесок у виконання домашніх або громадських робіт, при цьому завдання можуть бути дуже простими, наприклад, піти в магазин по хліб.

Насамперед час від часу нагадуйте дітям про те, що ви завжди будете поруч з ними, коли це необхідно, і завжди будете готові допомогти їм, якщо це знадобиться. Розкажіть дитині, що позитивний підхід і хороший настрій допомагають легше долати перешкоди, що виникають на життєвому шляху.

Найважливіші виховні навички батьків

Виховання – дивна річ. Навіть якщо у вас дванадцятеро дітей, ви все ще продовжуєте вчитись. Ви можете добре виховати перших одинадцять, але дванадцята завдасть вам клопоту...

П'ять навичок і відповідні їм виховні поради, наведені в цій статті, допоможуть вам якісно змінити підхід до виховання вашої дитини чи підлітка, а також установити здорові відносини з ним. Давайте розглянемо кожну з них по черзі.

1. Створюйте правильну атмосферу

Створення необхідного мікроклімату – це велика частина виховання. Ви повинні забезпечити відповідну атмосферу: повинно бути присутнє певне почуття радості, любові, турботи йдисципліни як у вашій душі, так і у вашому домі. Головне, що ви можете зробити для вашої дитини, це дати їй любов і турботу. Створіть для неї атмосферу любові, в якій її інтелект розквітне й розвиватиметься природним чином. Дитина чиста, не зіпсована життям. Тому сядьте поруч з нею й подивіться на життя свіжим поглядом, як це робить вона. Ваша дитина не повинна робити те, що робили в житті ви. Ваша дитина має робити те, про що ви і мріяти не могли. Тільки так розвивається світ.

Основний обов'язок людства – забезпечити, щоб наступне покоління було принаймні на один крок попереду нас. Надзвичайно важливо, щоб наступне покоління жило більш радісно, з меншим страхом, меншими упередженнями, меншими складнощами, меншою ненавистю, меншими стражданнями. Ми повинні прагнути до цього. Ваш внесок у благополуччя наступного покоління полягає в тому, що ви приведете у світ не розбещену, погано виховану дитину, а людину, яка хоча би трішки краще, ніж ви.

2. Вивчайте потреби своєї дитини

Деякі батьки у своєму прагненні або амбіціях зробити своїх дітей супергероями необґрунтовано штовхають їх на занадто складні випробування. Ці батьки хочуть, щоб їхні діти стали такими, якими вони самі стати не змогли. У спробі задовольнити свої амбіції за допомогою дітей деякі батьки бувають украй жорстокими у ставленні до них. Інші батьки, уважаючи, що дуже люблять своїх дітей, надмірно намагаються задовольнити найменші їхні забаганки і тим самим роблять їх безпорадними й егоїстичними в житті.

Жив колись на світі один мудрий чоловік. Одного разу він побачив кокон, який трохи тріснув, а метелик усередині нього відчайдушно боровся, щоб вийти назовні – оболонка кокона була занадто твердою. Зазвичай метелик бореться, щоб вийти з кокона (пробити його) протягом майже сорока восьми годин. Якщо спроби марні, він гине. Мудрець спостерігав за зусиллям метелика й, перейнявшись співчуттям до нього, нігтем розкрив кокон і випустив його назовні. Але коли той опинився на волі, то не зміг літати. Виявляється, при зусиллях, докладених метеликом, щоб вийти з кокона, він набуває здатність літати. А на що здатний метелик, який не вміє літати?.. Багато батьків з любові до своїх дітей роблять так само, обрізаючи крила своїм дітям. Їхні діти в результаті не здатні до життєвого польоту.

Єдиного стандартного правила виховання всіх дітей не існує. Усі діти різні. Отже у батьків повинна бути свобода дій. Неможливо точно відміряти міру любові й суворості для всіх. Різним дітям потрібні різні рівні уваги, любові й суворості. Адже пальма і троянда теж потребують різної кількості води. Необхідно розвивати чуйність до потреб своїх дітей.

3. Учіться у своєї дитини

Більшість дорослих уважають, що як тільки дитина народжується, їм пора ставати вчителями. Коли дитина з'являється на світ, входить у ваш дім, треба не вчити її, а самим учитись у своєї дитини. Просто подивіться на себе й на неї, адже ваша дитина більш радісна, ніж ви, чи не так? Тому пора вам почати дізнаватися про життя від неї, а не навпаки. Єдине, чого ви можете навчити вашу дитину, – і певною мірою повинні, – це мистецтва, навичок виживання. Але коли справа стосується самого життя, дитина дізнається про нього більше із власного досвіду, самостійно. Вона і є життя; вона це знає. Навіть у вас, якщо ви відкинете всі упередження і вплив, що наклався на ваш світогляд, життєва енергія знайде правильний шлях і знову заструменить. Доросла людина піддається всім наявним видам страждань, а дитина ще ні. Таким чином, коли народжується дитина, для дорослого настає час учитись, а не навчати.

4. Дайте дітям можливість бути самими собою

Якщо батьки по-справжньому піклуються про своїх дітей, вони повинні виховувати їх таким чином, щоб діти ніколи не відчували надмірної опіки та не потребували батьків (у споживацькому сенсі, в тій чи інший формі). Батьківська любов повинна бути процесом звільнення, а не заплутування, втягування та поневолення. Тому, коли дитина народжується, дозволяйте їй дивитись навкруги, проводити час на природі і з самою собою. Створюйте атмосферу любові й турботи і не намагайтесь нав'язувати їй свою мораль, думки, світогляд чи ще що-небудь. Просто дозвольте їй рости, дозвольте рости й дорослішати її інтелекту, допомагайте дитині розвивати власний погляд на життя. Дивитись на життя власним поглядом, поглядом особистості дуже важливо для її благополуччя і благополуччя світу в цілому. Для того щоб дитина виросла успішною людиною, батьки повинні допомагати їйучитись думати самостійно, використовувати власний розум, щоб самотужки визначати, що для неї найбільш важливе в житті.

5. Будьте радісною, спокійною людиною

Якщо ви хочете добре виховати свою дитину, у першу чергу ви повинні бути щасливими. Але ви часто самі не знаєте, як бути щасливими, визнайте це. Що станеться з дитиною, коли вона щодня буде бачити у вашому домі напруженість, гнів, страх, тривогу й ревнощі? Вона, певно, буде вчитись тільки цього, чи не так? Якщо ви дійсно маєте намір правильно виховати дитину, то повинні змінити себе і стати люблячою, радісною та спокійною людиною. Якщо ви не спроможні на це, то якою тоді виховаєте дитину?

Якщо ми дійсно хочемо виховувати наших дітей добрими й люблячими, то насамперед повинні зробити спробу прислухатись до себе. Кожний, хто бажає стати батьком, повинен провести один простий експеримент. Треба сісти й замислитись, що конкретно завдає дискомфорт вашому життю і що було б добре змінити в ньому – не в зовнішньому світі, а в самому собі. Якщо ви протягом трьох місяців зможете змінити щось у собі – вашу поведінку, способи реагування і звички, – то будете готові виховувати дитину з мудрістю.

Хороша поведінка – це не диво, а навичка

Якщо у вас є дитина, яка влаштовує істерики, проявляє неповагу або поводиться деструктивним чином, так і хочеться порівняти її з так званими «хорошими дітьми», які, здається, ніколи не потрапляють у неприємності й не завдають батькам жодних прикростей. Тим часом багато батьків відчувають повну безнадійність своїх спроб «чарівним чином» навчити дитину бути вихованим членом сім'ї – такою дитиною, якою вона була ще до свого народження в їхніх прекрасних мріях.

Правда полягає в тому, що хороша поведінка – це не диво: ваша дитина не перетвориться на таку, якою ви хочете бачити її за одним лише помахом чарівної палички. Хороша поведінка – це навичка, якої можна навчитись, як столярної справи, професії вчителя або медсестри.

Три найбільш важливі навички для дітей, які є основою їхньої доброї поведінки: уміння правильно трактувати різні життєві ситуації, уміння керувати своїми емоціями й вирішувати проблеми належним чином. Якщо ваша дитина засвоїть їх (з вашою допомогою, звісно), вона буде більш успішною, коли стане дорослою.

Навичка 1: правильне сприйняття, трактування соціальних ситуацій

Уміння правильно інтерпретувати соціальні ситуації надзвичайно важливе, тому що допомагає дитині уникати неприємностей і вчить її співіснувати з іншими людьми. Якщо вона може входити у клас, їдальню, на дитячий майданчик або на дискотеку і грамотно оцінювати те, що там відбувається, а потім вирішувати, як взаємодіяти відповідним чином з людьми в цьому середовищі, вона вже на півдорозі до успіху. Тому, якщо ваша дитина бачить дітей, які дражнять і залякують інших, навичка правильного сприйняття соціальних ситуацій допоможе їй триматись від них осторонь.

Батьки можуть допомогти своїм дітям розвинути цю навичку, спонукаючи їх до читання виразу облич людей, наприклад, у торговому центрі або на вулиці. Якщо ваша дитина навчиться бачити, хто з них виглядає веселим, розлюченим, засмученим або нудьгуючим, відбудеться таке: по-перше, вона буде розуміти, що, виявляється, спроможна визначити почуття інших людей. По-друге, вона дізнається, що повинна намагатись визначати їх на систематичній основі. З часом це навчить її правильно трактувати соціальні ситуації.

Навичка 2: управління емоціями

У міру дорослішання дитині дуже важливо навчитись керувати своїми емоціями належним чином. Управління емоціями означає тверде розуміння того, що пробивати дірку у стіні через те, що ти розлютився, – це ненормально; ненормально також лаяти й нарікати на свого батька за те, що він забрав у тебе планшет. Діти повинні знати: якщо вони гніваються або почуваються погано, це не дає їм права завдавати біль іншим людям.

Формулюйте доречні запитання

Якщо ваша дитина дражнить свою молодшу сестру неприємним прізвиськом, у першу чергу ви повинні сісти і спитати в неї: «Що, на твою думку, відбулось такого, через що ти вирішив так зробити?». Не «Що ти відчував?», а «Що сталось?». Ви побачите, що часто така поведінка є проявом егоцентризму дитини. Можливо, його маленька сестра отримує більше уваги, ніж він, або вона дивиться мультфільм, а брат хоче дивитись іншу передачу, або вона грає у відеоігри, а він теж хоче пограти в них. Коли ваша дитина не знає, як упоратись із ситуацією, і стає розлюченою чи ображає, це свідчить, що прийшов час втрутитись і покласти цьому край. Ви повинні дуже чітко заявити: «Те, що ти розсердився, не дає тобі права обзивати сестру поганими словами». Це дуже важливий і прямий шлях навчання навичок управління емоціями.

Що досягається або не досягається за допомогою наслідків поганої поведінки

Фахівці вважають, що наслідки – це частина відповідальності. Інакше кажучи, ваша дитина повинна знати, що коли її неадекватна поведінка повториться, її притягнуть до відповідальності. Але не слід думати, що люди легко змінюються, якщо їх постійно карають або «піддають» закономірним наслідкам їх власної поведінки. Хоча батьки часто зосереджуються на цьому, одних наслідків недостатньо.

Ось вам правда: ви можете скільки завгодно карати дітей, але це не змінить їх поведінку кардинально. Тому що насправді проблема не в поведінці, проблема в мисленні дітей. Їх помилковий, спотворений хід думок і обумовлює в результаті те, як діти поводяться. Якщо ви караєте дітей за поведінку й не бажаєте змінювати їх розуміння проблеми, вислухати їхню думку про те, як ефективно вирішити її в майбутньому, тоді що ж ви в такому випадку робите? Ви караєте дитину, але не вчите її нічого. Отже, коли ви не будете за нею спостерігати, вона, найімовірніше, поведе себе як і раніше, неправильно.

«Що ти зробиш інакше наступного разу?»

Дуже важливо обговорювати з дитиною різні варіанти поведінки, до яких вона може вдатись у стані гніву чи розчарування. Це важливий спосіб сфокусувати її увагу на зміні своєї поведінки. Такий виховний прийом заохочує дитину придумувати різні способи більш ефективного вираження себе та свого стану. До речі, коли ви з дитиною обговорюєте цю тему, розмова повинна мати досить діловий характер – вона не повинна перетворюватись на забавну або зворушливу бесіду, а також не повинна бути образливою чи негативною. Дотримуйтесь фактів і питайте: «Що ти зробиш інакше наступного разу?».

Навичка 3: учіть дитину навичок вирішення проблем

Не існує таких понять, як «хороші» чи «погані діти»!

Діти, яких називають хорошими, знають, як вирішувати свої проблеми, керувати власною поведінкою і своїм микросоціальним життям, а діти, яких називають поганими, просто не знають, як відповідно поводитись. Малюка часто називають поганою дитиною, якщо він робить неефективні дії, щоб вирішувати проблеми, у той час як інші діти вирішують ті ж проблеми належним чином. Тому така дитина може проявляти вкрай негативні реакції – неповажні, руйнівні або ж образливі. Фахівці вважають, що не існує понять «хороша» й «погана дитина», просто є діти, які володіють ефективними способами вирішення життєвих проблем, і діти, які ними не володіють.

У міру розвитку дітям необхідно постійно коригувати свої навички вирішення проблем і вчитись нових. Наприклад, для трирічної дитини слово «ні» – найбільша проблема в житті. Вона тупотить ногами і влаштовує істерику. В результаті їй доводиться навчитись справлятися з цією проблемою і керувати емоціями, пов'язаними з нею. У шестирічних дітей основна проблема – це похід до школи, у дев'ятирічних – перевдягання на фізкультуру й т. п. У тринадцяти- й чотирнадцятирічних дітей основною проблемою стає перехід у старші класи, де атмосфера більш метушлива, ніж та, до якої вони звикли.

На думку фахівців, ключовий елемент допомоги батьків у зміні поведінки дітей – це знання виховних методів і прийомів, за допомогою яких можна допомогти дітям визначити суть проблеми, з якою вони зіштовхнулись. Разом ви повинні шукати спосіб вирішити її та знаходити інші, альтернативні рішення. Тому розмовляйте з дитиною про насущні проблеми і про те, як їх вирішувати, а не тільки про її емоції.

Зрештою, не існує чарівного методу, за допомогою якого можна прищепити дитині правила хорошої поведінки. Секрет полягає в навчанні дітей способів вирішення проблем; а хороша поведінка – це просто один із плодів на цьому дереві. Ваша мета як батьків надати дитині всі необхідні інструменти для навчання хорошої поведінки. Зробити це ніколи не пізно, але треба пам'ятати, що коли ваша дитина не вміє грамотно інтерпретувати ситуацію зараз, не знає, як правильно реагувати, і при цьому реагує агресивно, а потім потрапляє в неприємності, то, імовірно, їй буде вкрай важко справлятися із проблемами в дорослому віці, коли, наприклад, її керівник скаже те, чого вона не захоче чути або виконувати. Ось чому батькам важливо не просто хотіти, щоби прояви поганої поведінки припинились, а почати вчити дитину тих навичок, завдяки яким поведінка зміниться назавжди.