Профілактика
Питання відвідування учнями школи є сьогодні надзвичайно важливим, тому нагадуємо,
1) Відсутність без поважних причин вважається прогулом і може бути підставою для припинення навчання учня в школі.
2) Учні, які тимчасово не відвідували загальноосвітній заклад, подають медичну довідку чи письмове пояснення батьків або осіб, які їх замінюють, про причину відсутності на уроках, які зберігаються в особовій справі учня протягом навчального року.
3) Відсутність через поважні причини має бути підтверджена усно (батьки мають зателефонувати до школи не пізніше початку 1-го уроку, а надалі – надати документ, що підтверджує причину пропуску).
4) У випадку запланованої тривалої відсутності (більше 2-х днів) батьки учня мають заздалегідь надати директору заяву з визначенням терміну та причини відсутності, до якої додаються копії документів – путівки, авіаквитків тощо.
5) У випадку пропуску занять протягом 2 і більше днів учень допускається до занять лише за наявності медичної довідки, що посвідчує стан здоров’я учня.
6) Факт запізнення та довчасного закінчення занять (наприклад, через призначене на певний час відвідування лікаря) також має супроводжуватись запискою батьків (заздалегідь)
7) У випадку відсутності учнів у школі понад 10 днів без поважної причини надсилаються акти про відсутність учнів у школі понад 10 днів до управління освіти і науки та клопотання щодо проведення профілактичної роботи з сім’ями до районної соціальної служби та подання про притягнення батьків до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства України.
8) Поважними причинами відсутності учня в школі вважаються:
-
Хвороба.
-
Призначений візит до лікаря.
-
Смерть близьких родичів.
-
Участь в організованих школою заходах впродовж навчального часу.
-
Непередбачена ситуація, що виходить за межі учнівського та батьківського контролю, яка створює перешкоди для прибуття і занять у школі.
-
Сімейна подорож, якщо батьки заздалегідь узгодили її з адміністрацією, написавши заяву.
БАТЬКИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ І РОЗВИТОК ДІТЕЙ, а тому зобов'язані забезпечувати відвідування учнями уроків у навчальних закладах.
- офіційний сайт Міністерства освіти та науки України - https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu/korisni-posilannya-shodo-temi-antibulingu
- офіційний сайт Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти - https://dnmcps.com.ua/.
- "Всеосвіта" - https://vseosvita.ua/webinar,
- «На урок»
https://naurok.com.ua/site/search?q=%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3
- Психологічні ігри он-лайн для учнів
https://www.youtube.com/watch?v=D_c9VZtzVqs
- дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
- гаряча телефонна лінія щодо булінгу (цькування) 116 000
- гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123
або 0 800 500 335
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
- Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75
- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
- Національна поліція України 102
- правова допомога - звернення до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103
- гаряча лінію ГО «Ла Страда – Україна» (за номером 0 800 500 225 – для стаціонарного телефона, 116 111 – для мобільного)
- Центр соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді вашого міста, або району.
Протидія домашньому насильству
Матеріалами з питань запобігання та протидії домашньому насильству, які розміщені на сайтах:
- офіційному сайті Донецької ОДА https://dn.gov.ua/uaу розділі «Громадськості» підрозділ «Протидія домашньому насильству» https://usm.dn.gov.ua/ua/prozora-vlada/protidiya-domashnomu-nasilstvu
- офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdUw/view
- офіційному сайті Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти у розділі «Новини» та «Програми та напрями діяльності» https://dnmcps.com.ua/
- офіційному сайті «Всеосвіта» :
Соціально-психологічна допомога
Про діяльність «гарячих ліній», що надають інформаційні, психологічні та правові телефонні консультації особам, які постраждали від ґендерно зумовленого й домашнього насильства:
Спеціалізовані мобільні бригади для осіб, які постраждали від домашнього і ґендерно зумовленого насильства: як правило, складаються із практичного психолога та соціальних працівників, і надають соціально-психологічну допомогу постраждалим особам, зокрема соціальні послуги з консультування, кризового та екстреного втручання, соціальної профілактики, відповідно до потреб постраждалих:
Обласна мобільна бригада соціально-психологічної допомоги: (0626) 66-49-85, (08:00-17:00, пн-пт), північна частина Донецької області
Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги м. Маріуполь: (096) 459-00-08, (099) 799- 26-54, (08:00-17:00, пн-пт)
- Мобільні бригади за підтримки Дитячого фонду ООН (Юнісеф), Фонду ООН у галузі народонаселення та Української фундації громадського здоров’я:
- Краматорськ і Дружківка: (063) 340-86-51, (099) 366-63-48;
- Слов'янськ і р-н, Святогірськ, Лиман, Олександрівський р-н: (093) 379-20-91, (099) 366-63-29;
- Мобільні бригади БФ "Слов'янське серце" за підтримки Агенства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), виїзди вздовж лінії розмежування до 20 км: (050) 036-86-65, телефон працює анонімно та цілодобово в режимі «гаряча лінія»
Інші спеціалізовані послуги для осіб, постраждалих від насильства:
Центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від насильства, м. Слов’янськ, (093) 379-20-91, (099) 366-63-29
Загальна психосоціальна допомога:Донецький обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Донецької облдержадміністрації, м. Слов’янськ, вул. Вільна 7а, тел. (0626) 66-49-85; міські та районні центри соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді.
До повноважень центрів входять в т.ч. прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їх представників про отримання соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, оцінка потреб постраждалих осіб, проведення соціальної роботи з особами, які перебувають у складних життєвих обставинах
Донецький обласний навчально-методичний центр психологічної служби системи освіти Департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації, м. Слов’янськ, вул. Батюка, 20; тел: (050) 161 58 30.
Центр забезпечує діяльність психологічної служби міських центрів практичної психології та соціальної роботи, методистів управлінь освіти, які відповідають за психологічну службу, практичних психологів і соціальних педагогів закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти тощо, в т. ч. здійснює організаційно-методичний супровід щодо запобігання і протидії домашньому насильству.
«Телефон довіри» ГО «Людина в біді», психологічна підтримка: 0-800-210-160 (цілодобово, безкоштовно)
Карітас-Краматорськ, кейс-менеджмент, кризові консультації та психологічні послуги для осіб, які постраждали від домашнього насильства: (066) 993-28-00, м. Краматорськ, вул. Південна 9
Клуб «Світанок», соціальний супровід маргіналізованих жінок (які живуть з ВІЛ, жінки, вживають наркотики, секс-працівниці, внутрішньо переміщені особи), в т. ч., які постраждали від насильства, консультування з питань сексуального та репродуктивного здоров’я і захисту прав, забезпечення доступу до спеціалізованої медичної допомоги в мм. Краматорськ, Бахмут, Дружківка, Авдіївка: 050 254 2931, м. Краматорськ, вул. Магнітогорська, 9, оф. 6
- Save the Children International в Україні: (099) 170-41-40, (093) 543-26-13, Громадський центр «Простір для дітей, сім’ї, та молоді».
- ADRA, соціально-психологічна підтримка дорослих і дітей, м. Краматорськ, виїзди мобільних бригад на територію вздовж лінії розмежування: (095) 283-15-79
- Центр соціальної підтримки ветеранів АТО та їх родин «Поруч», м. Краматорськ, бул. Машинобудівників 20, (095) 320-11-72
- Центр психосоціального супроводу: м. Краматорськ, вул. Хмельницького 7, (099)537-21-02; м. Маріуполь, вул. Миколаївська 7/17, пов. 2, оф. 207, (098) 051 62 06
- Відкрита асоціація психологів-практиків «Трансформація», м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд 30, оф. 403
Згідно розпорядженню міського голови Краматорської міської ради ст.13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення
вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу
на здоров'я населення" куріння заборонее у приміщеннях органів місцевого самоврядування м.Краматорська.
Пам'ятка безпечної поведінки під час літніх канікул
Виходячи з характеру епідемічного процесу, профілактику туберкульозу слід здійснювати за такими основними напрямками:
1. Профілактичні заходи серед усього населення - соціальна профілактика, санітарна
профілактика, специфічна профілактика (вакцинація й ревакцинація БЦЖ), хіміопрофілактика
2. Профілактичні заходи серед груп ризику щодо туберкульозу (диспансеризація
хворих і контактних осіб, хіміопрофілактика, оздоровлення).
3. Профілактичні заходи в осередках туберкульозної інфекції (санація осередку,
дезінфекція, ізоляція хворих із бактеріовиділенням, хіміопрофілактика).
Усі зазначені профілактичні заходи взаємопов'язані й повинні здійснюватися з
урахуванням поширеності туберкульозної інфекції.
Соціальну профілактику здійснюють шляхом проведення профілактичних заходів соціально-економічного характеру державного масштабу.
Головним завданням соціальної профілактики є поліпшення соціально-побутових умов життя всього населення, матеріального благополуччя народу.
Соціальна профілактика направлена на:
- оздоровлення умов зовнішнього середовища;
- підвищення матеріального добробуту населення;
- укріплення здоров'я населення;
- поліпшення харчування та життєво-побутових умов;
- розвиток фізичної культури й спорту;
- проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, палінням та іншими шкідливими звичками.
Очікуваний результат: зниження рівня захворюваності, хворобливості та смертності від
туберкульозу та багатьох інших хвороб. Таким чином, туберкульоз як соціальна хвороба здебільшого залежить від соціальних умов, поліпшення яких сприятиме ліквідації епідемії туберкульозу, а в подальшому й зниженню епідеміологічних показників цього захворювання.
Санітарна профілактика переслідує цілі попередити інфікування МБТ здорових людей, захистити й зробити безпечним контакт з хворим на туберкульоз в активній формі (особливо з бактеріовиділенням) оточуючих його людей в побуті й на роботі. Важливою складовою частиною санітарної профілактики є проведення соціальних, протиепідемічних та лікувальних заходів у вогнищі туберкульозної інфекції (в сім'ї й оселі хворого на туберкульоз, який виділяє МБТ).
Бактеріовиділювачами вважають хворих, в яких за наявності ознак активного туберкульозного процесу (інфільтративні, фіброзні й вогнищеві зміни з перифокальною реакцією, з розпадом легеневої тканини або без нього) за допомогою будь-якого методу дослідження, навіть одноразово, виявлено мікобактерії туберкульозу. Це стосується хворих на туберкульоз у фазі неповної ремісії або на туберкульоз із невизначеною активністю. За наявності клініко-рентгенологічно неактивних туберкульозних змін для взяття на облік хворих із бактеріовиділенням потрібно дворазове виділення мікобактерій туберкульозу.
Критеріями епідемічної безпеки вогнища туберкульозної інфекції є:
- масивне й постійне виділення хворим МБТ;
- сімейно-побутові умови проживання хворого;
- поведінка хворого;
- загальна культура й санітарна грамотність хворого й оточуючих його людей.
На основі цих критеріїв вогнища туберкульозної інфекції за ступенем епідемічної безпеки розподіляють на три групи. Відповідно до групи визначають об'єм і зміст профілактичних заходів у вогнищі.
I група - найбільш несприятливі вогнища: 1) хворий з наявним бактеріовиділенням, який мешкає в комунальній квартирі або гуртожитку; 2) в родині хворого є діти, підлітки, вагітні; 3) родина має погані умови життя, хворий та оточуючі його не дотримуються гігієнічних правил поведінки.
II група - відносно несприятливі вогнища: 1) у хворого мізерне бактеріовиділення, стійкий туберкульозний процес; 2) у родині хворого дорослі люди, відсутні обтяжуючі чинники; 3) хворий є умовним бактеріовиділювачем, але в його родині є діти й в наявності обтяжуючі чинники
III група - потенційно небезпечні вогнища: 1) хворий умовний бактеріовиділювач (бактеріовиділення припинилось, але ще не минуло 2-х років); 2) в родині хворого лише дорослі; 3) хворий і оточуючі його виконують усі необхідні санітарно-гігієнічні заходи профілактики туберкульозу.
Отже, метою санітарної профілактики є запобігання інфікуванню здорових людей шляхом проведення соціальних, протиепідемічних і лікувальних заходів у осередках туберкульозної інфекції. Для реалізації цієї мети в сучасних умовах епідемії слід суворо дотримувати таких завдань:
1. Своєчасне проведення поточної та заключної дезінфекції в осередках
туберкульозної інфекції.
2. Систематична санітарно-освітня робота, спрямована на підвищення рівня знань
щодо туберкульозу й санітарної культури населення, дотримання здорового способу життя із залученням усіх засобів масової інформації, випуском науково-популярної літератури, листівок, буклетів, пам'яток.
3. Включення до навчальних програм початкових, середніх загальноосвітніх і
спеціальних закладів та вузів курсу занять із туберкульозу й здорового способу життя.
Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу є вакцинація й ревакцинація вакциною БЦЖ, або специфічна імунопрофілактика, або вакцинопрофілактика.
В Україні для активної специфічної профілактики туберкульозу застосовують вакцину туберкульозну (БЦЖ) суху для внутрішньошкірного введення. Це живі мікобактерії туберкульозу вакцинного штаму БЦЖ-1, ліофільно висушені в 1,5 % розчині натрію глютамінату. Вакцина має вигляд білої висушеної маси.
Вакцину БЦЖ уводять внутрішньошкірно в дозі 0,05 мг в об'ємі 0,1 мл. Первинну вакцинацію здійснюють здоровим доношеним новонародженим на 3-5-й день життя.
Ревакцинації підлягають здорові діти, які мають негативну реакцію Манту з 2 ТО туберкуліну PPD-Л. Реакцію вважають негативною, якщо відсутній інфільтрат (гіперемія) або за наявності реакції в місці уколу (1 мм).
Інтервал між проведенням Манту й ревакцинацією має бути не менше ніж 3 доби й не більше ніж 2 тиж.
Першу ревакцинацію дітей (вакцинованих при народженні) виконують у 7-річному віці, другу - у 14-річному віці. Введення вакцини під шкіру не припустиме, тому що може утворитися холодний абсцес.
Хіміопрофілактика є застосуванням протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу у осіб, які піддаються найбільшій небезпеці зараження та захворювання на туберкульоз. Виділяють первинну та вторинну хіміопрофілактику.
Первинна профілактика проводиться для запобігання захворювання на туберкульоз неінфікованих осіб, які не реагують на туберкулін, але знаходились в контакті з хворими на туберкульоз і виділяють МБТ.
Вторинна профілактика проводиться інфікованим особам, які позитивно реагують на туберкулін і не мають клініко-рентгенологічних проявів туберкульозу.
Хіміопрофілактику протитуберкульозними препаратами проводять для попередження захворювання туберкульозом наступним групам населення:
- особам, які знаходяться в постійному контакті з хворими на туберкульоз з бактеріовиділенням;
- особам, які мають неактивні туберкульозні зміни, при наявності несприятливих чинників (гострі захворювання, операції, травми, лікування іншого захворювання, яке супроводжується прийомом кортикостероїдів та ін.), які можуть визвати реактивацію туберкульозу;
- особам, які раніш лікувались від туберкульозу, з великими залишковими змінами в легенях і знаходяться в небезпечному оточенні;
- особам, у яких визначено віраж туберкулінових реакцій;
- ВІЛ-інфікованим з гіперергічними реакціями на туберкулін.
