П.Блонський

Виховання — третій суттєвий фактор розвитку і формування особистості. Без сумніву, виховання не може вплинути на особливості таких фізичних рис, як колір очей, волосся, шкіри, загальну конституцію дитини. Проте може вплинути на її загальний моральний розвиток. 

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді

Презентація з педагогічної наради "Національно-патріотичне виховання"

/uploads/editor/5143/536115/sitepage_48/files/nac_patr_viht.pptx

Виховна проблема міста: Формування національної свідомості підростаючого покоління через посилення патріотичного характеру навчання та виховання. Створення в соціумі середовища комфортного та доброзичливого ставлення до дитини, підвищення ваги виховної функції сім’ї та відродження сімейних цінностей.

Виховні задачі :

1. Посилити патріотичний характер навчання та виховання. Зусилля педагогів мають бути спрямовані на виховання учнів в дусі патріотичного обов’язку, готовності до військової служби та захисту Вітчизни, повазі до національного та міжнародного законодавства, засад демократичної правової держави.

2. Приділити особливу увагу патріотичному вихованню школярів через проведення в позаурочний час таких дитячих та молодіжних ігор, як то Всеукраїнські дитячо-юнацькі військово-патріотичні ігри «Зірниця», «Сокіл» («Джура»), фізкультурно-оздоровчий патріотичний комплекс школярів України «Козацький гарт» тощо.

3. Активізувати діяльність історичних клубів та музеїв в школах та співдружність з музеєм історії міста.

4. Особливу увагу приділити превентивному вихованню, яке передбачає впровадження системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки.

5. Підвищити роль належного сімейного виховання, відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім’ї та підняття її авторитету, підготовка молодого покоління до дорослого сімейного життя через комплекс навчальних програм «Сімейні цінності». Цілеспрямована робота має  проводитись щонайменше в двох напрямах: педагогічна просвіта батьків, підготовка молодого покоління до дорослого життя.

6. Виховання емоційної культури, конструктивної поведінки дитини, що пережила соціально-політичний конфлікт та знаходиться в пост конфліктній ситуації, пов’язаній з веденням воєнних дій.

Виховна проблема школи: Соціалізація учнівської молоді в умовах реформування та гуманізації освіти як складова частина виховної системи в контексті сучасних вимог Державного стандарту та Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти.

Задачі школи:

²  Поліпшення роботи МО класних керівників.

²  Поліпшення системи сумісної роботи педагогічного колективу з батьками.

²  Розвиток системи виховної роботи з учнями з профілактики правопорушень.

²  Розвиток зовнішніх зв'язків (із закладами додаткової освіти, МО, іншими УО).

²  Систематизація додаткової освіти з учнями.

²  Поліпшення екскурсійної роботи.

Основні духовні орієнтири освіти:

ü  національно-патріотичне виховання

(військово-патріотичне виховання, екологічне виховання, сприяння творчому розвитку особистості);

ü  родинно-сімейне виховання

(трудове виховання, художньо-естетичне виховання, формування здорового способу життя, використання здоров‘язберігаючих технологій, профілактика наркоманії, тютюнопаління та алкоголізму, СНІДу);

ü  організація діяльності з дітьми в період переживання соціально-політичних та постконфліктних ситуацій

(громадянське виховання, моральне виховання, превентивне виховання, ціннісне ставлення до себе).

Пріоритетні напрямки роботи:

1.                  Реалізація регіональних програм, спрямованих на розвиток дітей.

2.                  Формування багатомірного освітнього простору для дітей, орієнтованого на індивідуальний розвиток особистості через навчання і виховання за моделлю – схемою: дитячий садок – школа – ВНЗ.

3.                  Системний підхід до управління виховним процесом школи. Постійне оновлення його змісту.

4.                  Досягнення ефективності роботи школи щодо координації діагностико-профілактичної просвітницької роботи школи, сім’ї, громадськості, різноманітних служб, щодо попередження правопорушень, бездоглядності та інших негативних проявів.

5.                  Забезпечення духовної єдності поколінь, виховання національної свідомості і самосвідомості; набуття учнями соціального досвіду, успадкування духовних надбань нашого народу, досягнення високої культури, міжнаціональних взаємин, формування в учнів особистісних ознак громадян української держави, моральності художньо – естетичної та екологічної культури.

Мета:

·         Формування  громадянина – патріота України, підготовленого до життя з високою національною свідомістю.

·         Виховання громадянина з демократичним світоглядом та культурою, який не порушує прав та свобод людини та з повагою ставить до традиції і культури інших народів.

·         Створення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей суспільних та власних інтересів.

·         Виховання в учнів свідомого ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших громадян, формування гігієнічних навичок і засад здорового образу життя; збереження фізичного і психічного здоров’я.

Реалізація програми зі здоров'язбереження учнів:

§  організація та проведення заходів, спрямованих на збереження здоров'я учнів і вчителів;

§  контроль викнання санітарно-гігієнічних вимог учнями, вчителями й адміністрацією.

Розвиток системи додаткової освіти:

§  удосконалення форм і методів взаємодії адміністрації, вчителів з батьками;

§  удосконалення контроля діяльності за організацією системи додаткової освіти;

§  розширення мережі гуртків і секцій. 

Система виховних завдань :

ü  формування  учнівського колективу, розвиток дитячого самоврядування ;

ü  забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів ;

ü  формування усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальними правами і свободами і громадянською відповідальністю;

ü  формування національної самосвідомості і людської гідності;

ü  формування політичної і правової культури ;

ü  виховання духовної культури особистості;

ü  утвердження принципів загальнолюдської моралі;

ü  формування соціальної активності і професійної компетентності ;

ü  охорона і зміцнення фізичного, психічного здоров’я;

ü  розвиток естетичних потреб і почуттів.

Аналіз виховної роботи ЗОШ № 21

за 2019 – 2020 навчальний рік

Виховна робота в школі зорієнтована на Закон України «Про загальну середню освіту», Державну національну програму «Освіта (Україна ХХІ століття)» на виконання плану заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа”

Виховна проблема міста: Формування національної свідомості підростаючого покоління через посилення патріотичного характеру навчання та виховання. Створення в соціумі середовища комфортного та доброзичливого ставлення до дитини, підвищення ваги виховної функції сім’ї та відродження сімейних цінностей.

Виховні задачі на 2019-2020 н.р.:

1. Посилити патріотичний характер навчання та виховання. Зусилля педагогів мають бути спрямовані на виховання учнів в дусі патріотичного обов’язку, готовності до військової служби та захисту Вітчизни, повазі до національного та міжнародного законодавства, засад демократичної правової держави.

2. Приділити особливу увагу патріотичному вихованню школярів через проведення в позаурочний час таких дитячих та молодіжних ігор, як то Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»).

3. Активізувати діяльність історичних гуртків в школі та співдружність з музеєм історії міста.

4. Особливу увагу приділити превентивному вихованню, яке передбачає впровадження системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки.

5. Підвищити інформованість педагогів школи, батьків щодо запобігання та протидії домашньому насильству.

6. Підвищити роль належного сімейного виховання, відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім’ї та підняття її авторитету. Цілеспрямована робота має проводитись щонайменше в двох напрямах: педагогічна просвіта батьків, підготовка молодого покоління до дорослого життя. 

7. Систематизувати просвітницьку роботу щодо попередження булінгу та насильства (проведення занять, тренінгів, лекцій, круглих столів, бесід, диспутів, годин спілкування, акцій, конкурсів, кінолекторіїв із запрошенням до участі в них представників правоохоронних органів, громадських організацій, соціальних служб та інших).

8. Виховання емоційної культури, конструктивної поведінки дитини, що пережила соціально-політичний конфлікт та знаходиться в пост конфліктній ситуації, пов’язаній з веденням воєнних дій.

Виховна проблема школи: Соціалізація учнівської молоді в умовах реформування та гуманізації освіти як складова частина виховної системи в контексті сучасних вимог Державного стандарту та Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти.

Задачі школи на 2019-2020 н.р.:

² Поліпшення роботи МО класних керівників.

² Поліпшення системи сумісної роботи педагогічного колективу з батьками.

² Розвиток системи виховної роботи з учнями з профілактики правопорушень.

² Розвиток зовнішніх зв'язків (із закладами додаткової освіти, МО, іншими УО).

² Систематизація додаткової освіти з учнями.

² Поліпшення екскурсійної роботи.

Основні духовні орієнтири освіти:

ü національно-патріотичне виховання

(військово-патріотичне виховання, екологічне виховання, сприяння творчому розвитку особистості);

ü родинно-сімейне виховання

(трудове виховання, художньо-естетичне виховання, формування здорового способу життя, використання здоров‘язберігаючих технологій, профілактика наркоманії, тютюнопаління та алкоголізму, СНІДу);

ü організація діяльності з дітьми в період переживання соціально-політичних та постконфліктних ситуацій (громадянське виховання, моральне виховання, превентивне виховання, ціннісне ставлення), проведення з учасниками освітнього процесу виховну роботу із запобігання та протидії насильству;

Мета:

· Формування  громадянина – патріота України, підготовленого до життя з високою національною свідомістю.

· Виховання громадянина з демократичним світоглядом та культурою, який не порушує прав та свобод людини та з повагою ставить до традиції і культури інших народів.

· Створення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей суспільних та власних інтересів.

· Виховання в учнів свідомого ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших громадян, формування гігієнічних навичок і засад здорового образу життя; збереження фізичного і психічного здоров’я.

Реалізація програми зі здоров'язбереження учнів:

§ організація та проведення заходів, спрямованих на збереження здоров'я учнів і вчителів;

§ контроль викнання санітарно-гігієнічних вимог учнями, вчителями й адміністрацією.

Розвиток системи додаткової освіти:

§ удосконалення форм і методів взаємодії адміністрації, вчителів з батьками;

§ удосконалення контроля діяльності за організацією системи додаткової освіти;

§ розширення мережі гуртків і секцій.  

Система виховних завдань :

ü формування  учнівського колективу, розвиток дитячого самоврядування ;

ü забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів ;

ü формування усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальними правами і свободами і громадянською відповідальністю;

ü формування національної самосвідомості і людської гідності;

ü формування політичної і правової культури ;

ü виховання духовної культури особистості;

ü утвердження принципів загальнолюдської моралі;

ü формування соціальної активності і професійної компетентності ;

ü охорона і зміцнення фізичного, психічного здоров’я;

ü розвиток естетичних потреб і почуттів.

Робота над реалізацією зазначених проблем проводилася відповідно Всеукраїнським, обласним, міським і шкільним заходам з національного виховання, концепції громадянського виховання особистості, планам спільної роботи з ВП ГУНП; заходів щодо профілактики алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, СНІДу та венеричних захворювань, профілактики суїциду та різних проявів насилля; програми з санітарно-гігієнічного виховання та плану роботи бібліотеки, під час проведення тематичних місячників, тижнів, виставок, конкурсів, шкільних вечорів та традиційних свят.

Вирішення поставлених завдань здійснювалося завдяки співпраці учителів-предметників, класних керівників, класних і шкільного батьківського комітетів, керівників гуртків, працівників ЦПР, СЮТ, клубу «Зоря», бібліотеки ім. М.Свєтлова, історичного і художнього музеїв міста, ВП ГУНП, ССД, працівників медичних закладів.

Загальна інформація:

Ø Навчалось дітей – 316.

Ø Всього класів у школі – 15. Класних керівників –15.

Ø Гуртків шкільних – 5. СЮТ – 2.  Дитячих організацій – 1.

Ø Дітей-сиріт – 1. Дітей, позбавлених батьківського піклування – 3.

Ø Учнів з багатодітних сімей – 135.

Ø Учнів на обліку в ССД – 4. Учнів на обліку ВП ГУНП – немає.

Ø Учнів на внутрішньо шкільному контролі – 2.

Ø Сім’ї,  що опинились у складних життєвих обставинах – 3.

Відповідальним за виховний процес у школі у 2019-2020 навчальному році була заступник директора з НВР Згривець О.М., педагог-організатор Болгов В.В.

Аналіз організаційної та методичної роботи

Організаційна та методична робота здійснювалася відповідно до вимог діючого законодавства, нормативних документів, обласної ради, облдержадміністрації, наказів, заходів Міністерства освіти і науки України, управління освіти.

Із метою забезпечення високого рівня виховної роботи робота з класними керівниками проводились: інстуктивно-методичні наради, засідання МО класних керівників; консультації з класними керівниками – регулярно за актуальністю виникнення питань, підготовкою та проведенням місячників, декад, тематичних тижнів, шкільних і міських акцій, для опрацювання досвіду тощо, за раніше складеним планом.

Багато уваги приділялося роботі класних керівників найбільш складних класів (9а- Треус Н.Г., 6а-Логвінова Я.О., 6б- Незола Н.В., 5а – Корольова О.А.).

Аналіз координаційної та корекційної роботи

Заходи координаційної та корекційної роботи складалися класними керівниками у планах виховної роботи індивідуально на початку навчального року і доповнювалися в разі потреби протягом року. Робота координувалася підрозділами ССД, ВП ГУНП, КЗ ЦПМСД №1, управлінням освіти, психологічною службою тощо.

Корекційна робота складалася з таких етапів :

1. Створення комплексної  програми з організації профілактичної роботи. Її мета – створення довірливого психологічного клімату між педагогами, учнями та батьками.

2. Виділення небезпечних факторів, які впливають на розвиток дітей.

3. Складання системи з організації профілактичної роботи:  

     - педагогічна освіта класних керівників, учителів-предметників, батьків;

     - профілактична робота зі школярами та їхніми сім’ями;

     - підведення підсумків.

Аналіз роботи гуртків, спортивних секцій

Протягом року у школі працювало 5 гуртків, СЮТ-2, баскетбол – 1.

Програми гуртків були виконані сумлінно і якісно. Підсумками цієї роботи є участь у міських і обласних конкурсах і змаганнях: «Грінвіч», «Колосок», «Обирай українське», «Знай і люби свій край» конкурс робіт учнів молодшого шкільного віку з початкового технічного моделювання, шкільні виставки-звіти і участь у міських конкурсах дитячої творчості тощо.

Треба окремо відзначити роботу гуртків: «Сувенір» (Дубровіна Т.П.), «Орігамі» (Кравченко О.М.), “Волейбол для всіх” (Лаврик І.М.), “Футбол” (Болгов В.В.) як тих, що приймали активну участь у конкурсах і змаганнях міського рівня.  

У наступному навчальному році необхідно підтримувати задовільний рівень роботи вище зазначених гуртків і спортивних секцій.

Протягом року велася постійна робота класних керівників по залученню учнів у гуртки, спортивні секції, клуби за інтересами. Найбільш високого результату досягли класні керівники 9кл - Треус Н.Г., 6б- Незола Н.В., 6а-Логвінова Я.О.

Волонтерський рух

Участь в благодійній акції “Милосердя й доброта - людства два крила” та “Разом тепліше” (збір канцелярії для вихованців шкіл буферної зони)

До Дня Захисника України учні зібрали три коробки необхідних речей, подарунків, листів привітань для воїнів АТО (жовтень 2019р.).

Інформація школи щодо реалізації завдань національного виховання згідно «Основних орієнтирів виховання учнів 1-12 класів

загальноосвітніх навчальних закладів України» за напрямками

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Завдання, визначені виховною службою міста та нормативними документами: Наказ МОН № 1133 від 17.12.2007 року «Про затвердження «Основних орієнтирів виховання учнів 1 – 12 класів загальноосвітніх навчальних закладах України»; Наказ МОН № 3754/981/538/49 від 27.10.2009 року «Про затвердження концепції національно-патріотичного виховання молоді»; Лист МОН «Про розвиток органів учнівського врядування» від 07.12.1009 № 1/9-850. Головна мета, пріоритетні напрямки, основні шляхи реформування української системи національного виховання сформульовані у восьмому розділі «Декларації про державний суверенітет України» від 16 липня 1990 р., Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), «Концепції школи нової генерації – учнівської національної школи - родини» (1994р.). «Концепції безперервної системи національного виховання» (1994 р.), «Концепції розвитку загальної середньої освіти» (2000р.), «Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи» (2000р.). Розпорядження Президента України № 173/2001–рп «Про заходи щодо подальшого вдосконалення системи патріотичного виховання молоді», Указ Президента від 27 квітня 1999 року № 456 «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян», на підставі якого Постановою КМУ від 15 вересня 1999 р. № 1697 була затверджена «Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства». Указ № 1092 від 15.11.2001 «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2000-2005р.», Указ Президента України 948/2002 від 25.10.2002 «Про Концепцію допризовної підготовки і військо-патріотичного виховання молоді», Указ Президента України за № 1209 від 12.12.2007 «Про додаткові заходи щодо підвищення боєздатності Збройних Сил України». Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоці (наказ МОН №641 від 16.06.2015р.)

Серед них: - формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави готовності її захищати;

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії  свого народу;

- формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших національностей, які мешкають на території України;

- формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;

- забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я;

- виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

- формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та громадянською відповідальністю;

- формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя за ринкових відносин;

- формування активної життєвої позиції.

        Проведені заходи: заходи щодо вшанування Дня ветерана; Свято рідних мов і культур; Тиждень рідної мови; трудові десанти по благоустрою пам’ятників і братських могил; урочисті заходи до Дня Перемоги, визволення Донбасу та Краматорська від фашистів; військово-патріотичні ігри; День Європи; проведення заходів, присвячених Міжнародному дню визволення в’язнів фашистських таборів; заходи щодо відзначення Дня Соборності України, подвигу Героїв Крут, Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, Дня Збройних сил України; проведення заходів, присвячених Дню партизанської слави, щодо національного Дня миру; участь у міських конкурсах; вшанування пам’яті жертв Голодомору; Тиждень української писемності й мови; вшанування пам’яті  учасників бойових дій на території інших держав та річниці виводу військ з Афганістану; онлайн-заходи до річниці Чорнобильської трагедії, День Матері, День Сім´ї, День Вишиванки тощо.

Учні школи протягом 2019-2020н.р. приймали активну участь у шкільних, окружних та міських заходах за підсумками складена таблиця результативності виховної роботи.

Результативність виховної роботи учні школи протягом 2019-2020 н.р.

Допомагали у роботі з учнями заступники директора з НВР Токарева І.В., Згривець О.М., педагог-організатор Болгов В.В., вчитель фізичного виховання Лаврик І.М., вчитель трудового навчання та музичного мистецтва Гаврилюк І.І., бібліотекар Вішньова О.С., вчитель мови та літератури Незола Н.В., класні керівники Русяєва В.О., Сафонова О.Ю., Скорик І.В., Божко Т.І.,  Далакян В.Ф., Треус Н.Г., Логвінова Я.О., Корольова О.А.

Висновки

Головним шляхом шкільного виховання є організація співпраці батьків, дітей, вчителів як важливої ланки виховного процесу і як забезпечення педагогічного всеобучу батьків. Якщо є тісний зв’язок батьків з адміністрацією школи, із вчителями, з дітьми, то школа сьогодні, як соціальний організм, стає для дитини виховним середовищем.

Таким чином вдалося досягти:

1. Збільшення залучення дітей до спортивних секцій та гуртків, особливо дітей, які потребують особливої уваги.

2. Належного рівня культури поведінки дітей в школі та громадських місцях.

3. Зменшення кількості дітей, схильних до тютюнопаління, алкоголізму тощо.

4. Зміцнення рівня моральності, художньо-естетичної та екологічної культури дітей.

5. Ефективності роботи школи щодо попередження правопорушень, бездоглядності, профілактики проявів булінгу та інших негативних проявів.

6. Залучення учня, що потребує особливої уваги, у шкільних заходах.

Проблема і завдання виховної роботи на наступних навчальний рік

Виховна проблема: Соціалізація учнівської молоді в умовах реформування та гуманізації освіти як складова частина виховної системи в контексті сучасних вимог Державного стандарту та Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти..

Завдання:

² Поліпшення роботи МО класних керівників.

² Поліпшення системи сумісної роботи педагогічного колективу з батьками.

² Розвиток системи виховної роботи з учнями з профілактики правопорушень, булінгу, запобігання та протидії домашньому насильству.

² Систематизація додаткової освіти з учнями.

² Поліпшення екскурсійної роботи.

Виконавець заступник директора з НВР Згривець О.М.

Структура виховної роботи школи

Національно-патріотичне виховання

Методичні рекомендації щодо організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді
в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів

  Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізацію навчально-виховного процесу.

Ліна Костенко писала: «В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім – Батьківщина». Саме школа розкриває це поняття у широкому значенні, дає осмислити дитині своє значення в житті рідного краю.

Відповідно до Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Указів Президента України "Про Національну доктрину розвитку освіти" (№347 від 17.04.2002 р.), "Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді" ( №948 від 25.10.2002 р.), Постанови Кабінету Міністрів України  "Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства" (№1697  від 15.09.1999 р.) одним із пріоритетних завдань освіти є патріотичне виховання молодих поколінь.

Сучасний зміст виховання дітей та учнівської молоді в Україні — це науково обґрунтована система загальнокультурних і громадянських цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, праці, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загальновизнаними цінностями і якостями та самореалізації його сутнісних сил. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у патріотизмі, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин.

Патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, повазі до українських звичаїв і обрядів, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою. Розвинена правосвідомість виявляється в усвідомленні особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, свідомому ставленні до законів та державної влади. Політична культура — це політична компетентність (наявність знань про типи держав, політичні організації та інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему), а також лояльне й водночас вимогливе ставлення громадян до держави, її установ, органів влади, здатність брати активну участь в ухваленні політичних рішень. Культура міжетнічних відносин передбачає поважне ставлення дітей та учнівської молоді до прав людини; сформованість інтересу до представників інших народів; толерантне ставлення до їхніх цінностей, традицій, мови, вірувань; вміння гармонізувати свої інтереси з етнічними та релігійними групами заради громадянської злагоди.

Патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу, являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади, і громадських організацій із формування в громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських, і конституційних обов’язків; є однією з головних складових національної безпеки України. Патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення України, українського козацтва, героїки національно-визвольних змагань, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту, які несуть у собі якості моральних ідеалів.

 Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Мети патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких виховних завдань:

• утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;
• виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
• підвищення престижу військової служби як виду державної служби, культивування ставлення до солдата як до державного службовця;
• визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;
• усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
• формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу; визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;
• формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
• формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації.      

Зміст героїко-патріотичного виховання передбачає глибоке розуміння природи учнів, їх індивідуальних рис і можливостей, повагу до особистості дитини, турботу про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі.

Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

• державний — базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання;
• соціальний — ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;
• військовий — передбачає вивчення військової історії України, переможних битв Радянської Армії, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;
• психолого-педагогічний — ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;
• правовий — передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

 Складний процес героїко-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності школярів. Основними формами патріотичного виховання школярів є:

• інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, “філософський стіл”, “відкрита кафедра”, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, “жива газета”, створення книг, альманахів);
• діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);
• інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);
• діалогічні  (бесіда, міжрольове спілкування);
• індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);
• наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

У процесі організації патріотичного виховання рекомендується дотримуватись таких принципів:

• національної спрямованості – передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури;
• гуманізації виховного процесу – вихователь зосереджує увагу на дитині як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості й можливості, не форсує її розвитку, спонукає до самостійності, задовольняє базові потреби дитини, виробляє індивідуальну програму її розвитку, стимулює свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, патріотичних цінностей;
• самоактивності і саморегуляції – сприяє розвитку у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; поступово виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;
• культуровідповідності – передбачає єдність патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;
• полікультурності – інтегрованість української культури  у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської; 
• соціальної відповідності – обумовлює необхідність узгодженості змісту і методів патріотичного виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес.

Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів та форм його організації. Пріоритетну роль доцільно відводити активним методам,  застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів відносять: соціально-проектну діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціограму, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів та моделей стилів поведінки.

З метою організації патріотичного виховання учнів в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів рекомендовано:

• проводити лекції, бесіди ("Я – громадянин-патріот незалежної держави України", "Пам’яті вдячні нащадки", "Моя рідна Україна", "Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн", "Наша вітчизна –Україна", "Державна символіка Батьківщини", "Твої права і обов’язки", "Патріотизм – нагальна потреба України", "Моя земля – земля моїх предків", "Україно, матінко моя", "Символи України", "І синє небо, і жовте колосся", "Народні символи", тощо);  семінари, «круглі столи», конференції ("У пам’яті світ врятований", "Утверджувати ідеали культури миру – служити миру", "Люблю я свій народ – ціную його звичаї"); уроки пам’яті ("Їх славні імена в літописі Другої Світової", "Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься", "Наша вулиця носить ім’я героя війни", "Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів"); організовувати екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи по місцях бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів та гуртків патріотичного спрямування; акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни; години спілкування ("Я – громадянин і патріот держави", "Я  – українець!", "Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!");
• залучати   дитячі  і  молодіжні громадські організації до соціального становлення дітей і молоді, розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу;
• налагодити співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими   організаціями, закладами культури і освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гідності громадян за свою Батьківщину;
• продовжити діяльність військово-патріотичних об'єднань, клубів та гуртків за інтересами, фізкультурно-спортивних та туристських клубів і підтримки їх роботи.

У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

У підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів; бережно ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.         

Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі  з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою.

Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України» визначає національно-патріотичне виховання так:

Початкова школа

Виховні досягнення

Сформованість основних понять про народ, націю, суспільство, державу:

- почуття поваги та гордості до рідного краю, народу, мови;

- відчуття себе громадянином України, шанування державних символів, Конституції України;

- любові до культури свого народу, його традицій, звичаїв і обрядів;

- розуміння правил взаємодії людей у колективі, суспільстві та безконфліктність їх спілкування, толерантного ставлення до представників інших національностей, шанобливого ставлення до їх культури, релігій, традицій.

Тематичний зміст виховної діяльності

1 клас

"Та земля мила, де мати народила", "Моя рідна Україна", "Символи моєї держави", "Знай і поважай Герб, Прапор і Гімн своєї Батьківщини", "Ми — українці", "У країні рідної мови", "Мова", "Наша мова — солов'їна".

2 клас

"Наша Вітчизна — Україна", "У нас одна Батьківщина — наша рідна Україна", "Ми — українці", "Я — син своєї землі", "Українці за кордоном", "Славетні українці", "Кожному миле його слово рідне", "Я маю право... кожна людина має право".

3 клас

"Я — маленький громадянин", "Ми всі – єдина сім’я", "Чи знаєш ти свій край?", "Древня столиця України", "Легенди нашого краю", "Вулицями рідного міста (села)", "Година пам'яті", "Моральні цінності мого народу. Традиції поваги, турботи, співчуття й допомоги людям", "Моя мала Батьківщина", "Мій рідний край", "Рід, родина, рідня", "Моя рідна вулиця", "Пам'ятаймо героїв", "Мої права та обов'язки", "Дитяча праця і права дитини".

4 клас

"Одна-єдина на цілім світі...", "Я — громадянин України і пишаюсь цим", "Люби і знай свій рідний край", "Люди, які прославили мій край", "Сторінки історії мого міста (села)", "І живе калина на папері", "Всі народи України живуть в злагоді та мирі", "Шануймося, бо ми того варті".

Основна школа

5-7 класи

Виховні досягнення

Усвідомлення єдності власної долі з долею Батьківщини:

- виховання почуття патріотизму;

- почуття любові до свого рідного краю, Батьківщини, народу, традицій та звичаїв;

- моральних, духовних та історико-культурних цінностей, високої мовної культури;

- шанобливого ставлення до державної символіки;

- правил та норм поведінки, соціально важливих для суспільства;

- активної життєвої позиції щодо негативних проявів у соціумі;

- толерантного ставлення до історії та культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах;

- шанування героїв України;

- знання і повага законів України.

8 -9 класи

Сформованість потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатства українського народу:

- відповідальності, як важливої риси особистості, за долю Батьківщини;

- розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов'язків;

- громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;

- власної віри у духовні сили народу, його майбутнє;

- усвідомлення себе патріотом і громадянином України;

- участь у самоврядуванні школи;

- потреби у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги.

Тематичний зміст виховної діяльності

5 клас

"Хто і коли жив в Україні", "Ми – творці власного життя", "Україна пам'ятає", "В ім'я твого і мого життя" (сторінками історії), "Ніхто не забутий, ніщо не забуте", "Державний гімн України", "Що я знаю про Україну?", "Закони життя нашого класу", "Немає прав без обов'язків", "Конвенція ООН та Конституція України про права дітей", "Про символіку України", "Герої завжди поміж нас", "Тарасове слово", "Твоя активна життєва позиція".

6 клас

"Я - моя родина - Україна", "Україна - полікультурна держава", "Демократичні принципи та цінності", "Згадаймо всіх поіменно", "Моя земля - земля моїх предків", "Державна символіка", "І синє небо, і жовте колосся", "Люби і знай свій рідний край", "Традиції мого народу", "Мова рідна - слово рідне!", "Хто живе поруч зі мною?", "Традиції моєї родини", "Школа - наш дім, ми господарі в нім", "Тарасовими шляхами", "Козацький КВК".

7 клас

"Любове моя - Україно!", "Українці в світі", "Наші земляки", "Україна від козацьких часів до сьогодення", "Найвідоміші винаходи українців", "Мій рідний край", "Історія рідного краю", "Народознавчий конкурс ерудитів", "Життя та побут українців", "Українська вдача", "Моє село чи місто", "Запорізькі козаки", "Діти мають знати свої права", "Виховуємо лідерські якості", "Школа зустрічає гостей", "Випускники нашої школи", "Українська державність", "Українська топоніміка".

8 клас

"Країна, в якій я живу", "Моя Україна, демократична і вільна, я з нею пов'язую долю свою", "Трагедії українського народу" , "Я - громадянин і патріот держави", "Збережемо наш скарб - рідну мову", "Джерела духовності мого краю", "Видатні люди мого краю", "Допоможемо ветеранам", "Козацькі сурми", "Українці за кордоном. Що таке діаспора?", "Україна - суверенна і незалежна держава", "День Соборності України", "6 грудня - День збройних сил України", "Є пам'ять, якій не буде кінця", "Воїни - інтернаціоналісти", "Видатні вчені України, рідного краю", "Українське козацтво міфи та реалії", "Ми - єдиний народ".

9  клас

"Громадянське суспільство - гарантія дотримання прав людини", "Гуманістична мораль у громадянському суспільстві", "Державні символи України", "Дебати: право на приватне життя", "Україна - європейська держава", "Видатні вчені України", "Ваш світлий Подвиг незабутній", "Культура політичної дискусії", "Твоя правова культура", "Що ми можемо зробити для того, щоб шкільне життя було яскравим і незабутнім".

Джерелами патріотичного виховання є рідне слово батька і матері, колискова пісня, культ Матері та Батька, рідна оселя, садиба, батьківщина і Батьківщина, героїчне минуле народу, життєдіяльність історичних постатей народу (політичних діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва і культури), конкретна діяльність особистості щодо матеріального та культурного збагачення своєї країни. В арсеналі діяльності з патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів і методів впливу. Однак головне — це включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення й примноження багатства і краси своєї Вітчизни.

Кожна молода людина є активним учасником розбудови громадянського суспільства, відіграє в ньому важливу роль та несе відповідальність у процесах прийняття рішень на всіх рівнях, які впливають на їх життя, а держава забезпечує доступ молоді до відповідних та необхідних програм та послуг незалежно від статі, географічного положення, соціального, культурного, економічного чинників.

На сьогодні перед нашою державою стоїть завдання - виховання у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян.